Андрій ЮСОВ

 Сьогодні, коли представники різних гілок влади не знаходять консенсусу, або принаймні компромісу щодо алгоритму проведення Конституційної реформи, складається сприятлива ситуація, коли суспільство може взяти Конституційний процес в свої руки.

А відтак,складається унікальна можливість спростувати народну приказку «коли пани б’ються, в мужиків – чуби тріщать», адже цього разу чуби мають тріщати у панів, а мужики тобто народ повинні отримати від цього якомога  більше користі. 

В умовах, коли  жоден з інститутів влади не має беззаперечної довіри в очах суспільства, єдиною необхідною формою визнання нового суспільного договору тобто Конституції України, є проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Адже, український парламент сформований за корупційною, за своєю суттю, закритою системою не зможе виступати лідером для суспільства щодо проведення якісних конституційних змін. Тому проведення всеукраїнського референдуму має стати одним з основних моментів Конституційної реформи.

Безумовно, повинен бути проведений всеукраїнський референдум, на який буде винесено проект Конституції. Однак, передумовою референдуму мають стати загальні конституційні збори, що інакше називають Конституційною Асамблеєю, ідея проведення якої давно обговорюється в середовищі українських експертів.

Проведення Конституційної Асамблеї повинно стати компромісним майданчиком для розробки нової Конституції між Парламентом, Урядом, Президентом та незалежними експертами. Однак, парламентська та позапарламентська опозиція, обов’язково мають бути залучені до цього процесу.

Після проведення ж Асамблеї, результати якої має, безперечно, визнати Верховна Рада,  Президент України як гарант дотримання конституційних прав, за народною ініціативою, має оголосити про всеукраїнський референдум.

Що стосується самої ж Конституційної Асамблеї,то до неї повинні увійти найкращі українські правники, філософи, політологи, правозахисники, а також теоретики з економіки та права.

Однак, розробляти проект Конституції мають люди, які не претендують на владні повноваження після прийняття нової Конституції,  і це повинно стати основною умовою  участі в Конституційній  Асамблеї.

Президент практично розпочав залучення експертів до реформування Конституції створенням Національної Конституційної Ради, яка і може стати першим кроком до створення Конституційної Асамблеї.

А той, хто перший з керівників держави зрозуміє та зможе відстояти ідею проведення Конституційної Асамблеї, виявить справжню стратегічну державницьку позицію та увійде в історію як людина, що змогла об’єднати розрізнене суспільство. Такого політика нащадки будуть порівнювати з великими київськими князями доби Середньовіччя.