Андрій ЮСОВ

Спілкувався сьогодні з "достовірними джерелами". Кажуть, що уряд готує до приватизації ЧМП, точніше його залишки.  Зараз в мінтрансі готуються усі необхідні документи. Після облому по Припортовому заводу треба на Півдні хоча бщось приватизувати. Майна у власності ЧМП залишилось чимало.

Для підстраховки, якщо треба буде швидко виводити з держвласності об'єкти підприємства, вже зареєстроване ВАТ ЧМП, яке до самого підприємства і держави відношення не має. 

Партія Регіонів та уряд по приватизації ЧМП працюють разом, в тому числі через прокуратуру. Президент поки мовчить.

ЧМП - найстаріше судоходна кампанія на Чорному морі, втрачено вже майже все, але навіть те, що лишилось не дає спокою рейдерам. 

„Всяка законна влада є плід узурпації” – сказав колись письменник Максим Дюкан. Не знаю чи саме покійний француз підштовхнув українських прем’єрів (тіньового та легального) до перехоплення ініціативи у конституційній реформі, проте, акт узурпації активно огортають міфом про побудову парламентської республіки. Так безпечніше.

Новий тандем, який поки що уникає публічності та ховається в політичних кущах, виступає за безпечний секс із виборцями та міжнародною спільнотою. Все буде культурно. Офіційно її серце належить Майдану, а він відданий впливовій опозиційній родині. В їхніх стосунках немає почуттів, є лише пристрасть.  Їм заважає незадоволений інфляцією народ та колишнє політичне кохання принцеси, яка мріє стати королевою.

Щойно дивився ток-шоу за участю Віктора Ющенка на каналі "Україна". Програма була присвячена формуванню спільної історичної пам'яті, щодо Другої світової війни серед українців.

Причому ведучий та аудиторія в студії далеко не завжди були налаштовані позитивно до Гаранта. Тримав дискусійний удар основний доповідач вцілому гідно.

Я не погоджуюсь з багатьма політичними рішеннями Президента, але місія яку він виконує пропагуючи такі теми, як "Визнання УПА", "Голодомор - геноцид", "Батурин", "Крути"... заслуговує на величезну повагу. 

Дані проекти Ющенка носять антипопулістський характер, втілюючи їх в життя він швидше занижує власний рейтинг приймаючи чітку державницьку позицію з тих питань, які неоднозначно сприймаються у суспільстві. Той публічний діалог який ведеться у суспільстві з подачі Президента мав розпочатись 1991 року, але не розпочався. 

Хвалити владу шкідливо і небезпечно для самої влади, вже не кажучи про суспільство. Але Литвин, Тимошенко... повинні зрозуміти, що після планки яку взяв Ющенко їм не уникнути чітких відповідей на гострі запитання, стосовно національних інтересів.

Восьмого травня 1945 року був підписаний кінцевий акт капітуляції нацистської Німеччини. Весь Світ, окрім пострадянського табору саме цей день відзначає як день перемоги союзників над нацистами. 

Нацизм та комунізм - два найбільш антилюдських режими, які панували у Європі та цілому Світі протягом ХХ століття. Наші діди знищили один 1945 року, інший дожив до 1991-го.

Вітаю усіх хто наближав перемогу над нацизмом, усіх хто воював в окопі, за верстатом чи за операційним столом. Вітаю ветеранів Української повстанської та Червоної армій, ветеранів військ союзників, а також усіх хто забезпечував перемогу тяжкою працею в тилу!

Геороям Слава!

Зважаючи на загострення протистояння між Грузією та Росією навколо самопроголошених республік Абхазії та Південній Осетії, сьогодні для країн - членів організації ГУАМ (Грузії, України, Азербайджану, Молдови) як ніколи стає актуальною теза про створення спільної системи колективної безпеки.

Військова загроза Грузії або будь - якої з країн – членів Організації за демократію та економічний розвиток є прямою загрозою територіальній цілісності та демократичному устрою також і для України.

Крім того, сьогоднішні події навколо Грузії та Абхазії повинні стати випробовуванням на зрілість союзу ГУАМ, адже тут йдеться про загрозу не тільки територіальної цілісності, а  й демократії та економічного поступу в цих країнах.

Днями спілкувався з голандськими журналістами. Дуже ці європейці політично не зрілі, ніяк не могли второпати чому від опозиції в Києві висувається аж більше п'яти кандидатів, а різниця між різними столично-соціологічими опитуваннями може сягати більше п'ятнадцяти відсотків. 

На останок, мене запитали чи стало краще жити після Помаранчевої революції. Я довго думав якби так відповісти, що б сказати правду, але не погрішити імідж Батьківщини. Відповідь допитливим голандцям: "Після Майдану в Україні, безумовно, стало жити краще, але, нажаль, не всім".

 Сьогодні, коли представники різних гілок влади не знаходять консенсусу, або принаймні компромісу щодо алгоритму проведення Конституційної реформи, складається сприятлива ситуація, коли суспільство може взяти Конституційний процес в свої руки.

А відтак,складається унікальна можливість спростувати народну приказку «коли пани б’ються, в мужиків – чуби тріщать», адже цього разу чуби мають тріщати у панів, а мужики тобто народ повинні отримати від цього якомога  більше користі. 

В умовах, коли  жоден з інститутів влади не має беззаперечної довіри в очах суспільства, єдиною необхідною формою визнання нового суспільного договору тобто Конституції України, є проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Адже, український парламент сформований за корупційною, за своєю суттю, закритою системою не зможе виступати лідером для суспільства щодо проведення якісних конституційних змін. Тому проведення всеукраїнського референдуму має стати одним з основних моментів Конституційної реформи.

Безумовно, повинен бути проведений всеукраїнський референдум, на який буде винесено проект Конституції. Однак, передумовою референдуму мають стати загальні конституційні збори, що інакше називають Конституційною Асамблеєю, ідея проведення якої давно обговорюється в середовищі українських експертів.

Проведення Конституційної Асамблеї повинно стати компромісним майданчиком для розробки нової Конституції між Парламентом, Урядом, Президентом та незалежними експертами. Однак, парламентська та позапарламентська опозиція, обов’язково мають бути залучені до цього процесу.

Після проведення ж Асамблеї, результати якої має, безперечно, визнати Верховна Рада,  Президент України як гарант дотримання конституційних прав, за народною ініціативою, має оголосити про всеукраїнський референдум.

Що стосується самої ж Конституційної Асамблеї,то до неї повинні увійти найкращі українські правники, філософи, політологи, правозахисники, а також теоретики з економіки та права.

Однак, розробляти проект Конституції мають люди, які не претендують на владні повноваження після прийняття нової Конституції,  і це повинно стати основною умовою  участі в Конституційній  Асамблеї.

Президент практично розпочав залучення експертів до реформування Конституції створенням Національної Конституційної Ради, яка і може стати першим кроком до створення Конституційної Асамблеї.

А той, хто перший з керівників держави зрозуміє та зможе відстояти ідею проведення Конституційної Асамблеї, виявить справжню стратегічну державницьку позицію та увійде в історію як людина, що змогла об’єднати розрізнене суспільство. Такого політика нащадки будуть порівнювати з великими київськими князями доби Середньовіччя.

Тривають дострокові вибори в Києві і фактично кожен другий мій знайомий при зустрічі запитує чи балотуюсь я на цих виборах. Впевненно відповідаю "НІ", тому що:

1. Я одесит – так, я вже кілька років живу в столиці, точніше працюю тут, бо живу в Броварах. Але це не дає мені права називатись киянином і претендувати на владний мандат від київської громади. Переконаний, що столичним міським головою та депутатом київради має бути корінний киянин, або принаймні людина яка не менше десяти років живе в цьому місті разом зі своєю родиною. Я беру участь у загальнонаціональних проектах, тому буду поганим депутатом київради, оскільки на те, що б бути хорошим депутатом потрібно весь час приділяти Києву.

2. Вибори за діючим законодавством нічого не змінять – Черновецький та його більшість у київраді не впали з Марсу. Корумпована система створена переважно завдяки недосконалому законодавству, коли міський голова та голова адміністрації, це одна особа, коли мер обирається на виборах в один тур, коли списки формуються за закритою системою. Правляча урядова коаліція оголосила дострокові вибори в столиці без внесення змін в законодавство, чим позбавила ці вибори будь якого сенсу. Боротьба іде не за втілення інтересів місцевої громади, а за монопольну владу за старими корумпованими схемами.

3. Не хочу бути рабом – Закрита пропорційна система та імперативний мандат перетворили депутата місцевої ради на слухняного кріпака партійного лідера. Не закріпленість депутатів за конкретними округами відірвала їх від виборців та унеможливила контроль з боку громади над представницьким органом.

4. Вибори без розуму – Сумно спостерігати за виборами без боротьби програм. Нікого не хвилює стратегія розвитку столиці, усі зайняті тактикою дерибану. Іменних блоків більше ніж завжди. Політичні партії перетворені лише на інструмент створення блоків. Лідерським піаром та скандалами відволікають увагу виборців від якості списків та відсутності ґрунтовної програми.

5. Результат не цікавий, процес не приємний – Політика цікава, або результатом, коли дозволяє втілити певні ідеї, або процесом, коли дозволяє ці ідеї пропагувати. На цих виборах не можливий ні перший ні другий варіанти. Технічним кандидатом бути не вмію, а реальним за нинішніх умов не можливо. Почекаю гри за новими правилами, і на цих змінах зосереджую всю свою увагу.  

Не виважені істеричні заяви російських політиків щодо розірвання Договору про дружбу та співробітництво з Україною, а також  погрози щодо порушення її територіальної цілісності шкодять в першу чергу самій Росії.

Чим більше російська сторона наголошує на перегляді статусу Криму, тим більше забуває про те, що сама Російська Федерація не є унітарною державою, та містить конгломерат різних за своєю суттю етнічних, політичних, економічних, територіальних  та релігійних угруповань, яких на сьогоднішній день єдине, що тримає у її складі – авторитарний режим Путіна.

Таким чином, Росія, підігріваючи сепаратистські рухи в сусідніх країнах, потенційно капає політичну яму для себе. А відтак, погрожуючи Україні переглянути статус Криму, вона перш за все шкодить собі. Адже в Російській Федерації  таких Кримських автономій десятки, якщо не сотні, які тільки й чекають зручного моменту та приводу для того, щоб розпочати рух від Москви в напрямку своєї незалежності.

Чим більше російська сторона буде розповідати про територіальні претензії до України та Грузії, відлунням ці претензії повертатимуться до самої Російської Федерації. Адже етнічних українців, території яких знаходяться в складі Росії значно більше ніж етнічних росіян  на території Криму.

Крім того, важливо зазначити, що офіційний Київ, не оприлюднивши свою позицію щодо незалежності Косово, ще не визнав геополітичну поразку російської сторони. Однак, чим більше тиску і погроз з боку російського політикуму буде направлено на Київ, українська сторона буде змушена зайняти невигідну Російській Федерації чітку позицію на користь незалежності Косово, тим самим підтримавши у цьому питанні провідні європейські держави, такі як Франція і Німеччина.

А що стосується таких горе-імперіалістів як Юрій Лужков то, безумовно,  що вони працюють могильщиками територіальній цілісності Росії, які замість того, щоб вирішувати питання благоустрою та пробок на дорогах Російської столиці, намагаються займатись зовнішньою політикою. Ймовірно, що діяльність таких політиків загрожує Російській Федерації та її цілісності більше ніж НАТО.

До уваги міліції! Отаман КПУ, народний депутат України Пйотр Симоненко відкрито розповсюджує важкі наркотики серед київських виборців та сам заявляє про це у ЗМІ! Усвідомлюючи, що за базар треба відповідати згідно діючого законодавства, не буду голослівним та доведу це шокуюче твердження користуючись лише фактами та відкритими джерелами.

Ви маєте повне право запитати, який саме наркотик втюхує довірливим киянам Петро Миколайович? І я вам впевнено відповім – опій! Так, той самий опій від залежності до якого страждав Шерлок Холмс та молодий лікар з творів Булгакова. Опій (опіум) – сильнодіючий наркотик, який отримують з висушеного на сонці соку недозрілих коробочок опійного маку  (Papaver somniferum). Опіум відомий як сильний наркотик, який швидко викликає залежність. І ось тепер київські комуністи торгують цим наркотиком на всі сторони.

Офіційний ідеолог Комуністичної партії Карл Маркс свого часу небезпідставно зауважив: „Релігія – опіум народу”.  Офіційний вождь українських ленінців Симоненко повідомив: „У списку кандидатів у депутати Київради від Компартії третє місце посідає настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло.” Після цієї заяви свого ідеологічного нащадка попередньо згаданийй Карл кілька разів перевернувся у труні – я сам чув!

Тобто шо ж це виходить, шановні виборці – самі більшовики, з авторитетних джерел, добре поінформовані про згубні наслідки для народу вживання опіуму, але не дивлячись на це свідомо поширюють наркотик серед киян. Фактично, можна стверджувати, що такими своїми діями комуністи легалізували важки наркотики.

Я вже уявляю, як невдовзі в нашій столиці розгорнеться повномасштабна кампанія з пропаганди комуністичного зілля. На біг-бордах КПУ буде написано: „Дайош опіум Московського патріархату!”, „Наркоман, купуй тільки канонічну соломку!”, „Червоний мак – крутіший за біг-мак!”...

На яку електоральну групу розрахований такий піар – хід? Ну безумовно на наркоманів, тепер усі ці хворі люди, за логікою Симоненка, повинні визнати КПУ за єдиного захисника своїх інтересів в Києві і віддати свій безцінний голос на виборах в Київраду за комуністів. Тобто комуністи впевнені, що наркоманів серед київських виборців набереться не менше трьох відсотків. Перевіримо 25 травня.

Пиздець Амінь товаріщі!

Далі буду...

Шановні кияни та ті кому не пощастило, а вибори то тривають!
 
Ну ніщо цим проклятущим перегонам перешкодити не може: ціни на бензин підняли, долар американський опустили, навіть президент земної кулі до нас в гості забігав – а київським виборам хоч би хни. Подивилась  старенька Европа на таку енергетику нездоланну і на честь обрання в Києві, колисці Земної (земельної) корупції нової влади, перенесла приєднання України до натівського ПДЧ на грудень місяць. І дійсно, не гоже під час політичного Рамадану в столиці, відволікатись на геополітичні принади.

Ну раз така гульня пішла, що всі навкруги тільки про Київські вибори теревенять, вирішив і я коньюктуру прохавать. Відкриваю в своєму ЖЖ рубрику „Київський натюр-морд”! Натюрморт в образотворчому мистецтві – це зображення не наділених душею предметів. Наші політики, переважно, предмети цілком бездуховні, отже така назва для київської рубрики видається достатньо обґрунтованою.

В цій рубриці збираюсь абсолютно суб’єктивно та упереджено аналізувати та коментувати хід дострокових виборів в українській столиці. Як одесит прописаний в Броварах та особа яка не балотується в мери Києва та депутати ради цієї місцевості  маю шанс писати те, що думаю а іноді, навіть правду.

Далі буду...

Відтермінування приєднання України до Плану дій щодо здобуття членства в НАТО на саміті в Бухаресті є спробою згладити зовнішню політичну поразку Росії щодо визнання незалежності Косово, що сьогодні вже є практично доконаним фактом.

Франція і Німеччина одні з перших визнали незалежність Косово, чим завдали удару по геополітичним інтересам Москви. А сьогодні ці країни намагаються задобрити Росію, імітуючи перемогу Кремля у питанні перешкоджання просуванню НАТО на Схід.

Не виключено, що у такій схемі беруть участь і Сполучені Штати Америки. Про що свідчить приїзд Буша в Україну перед самітом в Бухаресті, який  мав би їхати не до Києва, котрий заявив про своє бажання приєднатись до ПДЧ, а до тих країн, що висловили категоричну незгоду з такими намірами України.

Позиція США нагадує більше гру в політичні піддавки по відношенню до Росії у цьому питанні.

Я думаю, що для України питання НАТО, не дивлячись на істерію Москви, все одно залишається перспективою найближчого часу, а криза навколо цього питання  є штучною як в середині країні, так і на зовнішньополітичній арені.

Франція і Німеччина дозволили Путіну спокійно піти на пенсію, адже тепер приєднання України до ПДЧ відбуватиметься не за його правління. Нові зовнішньополітичні поступки будуть на рахунку нового Президента Росії.

На жаль, заручником в боротьбі між Росією та Євроатлантичною спільнотою за вплив на Україну сьогодні стала Грузія. Якщо б питання Грузії щодо приєднання до ПДЧ розглядалось окремо від України, безумовно це б не викликало бурхливої реакції з боку Росії та невизначеність Європи, оскільки еліти і суспільство Грузії значною мірою підтримають вступ до НАТО.

Сьогоднішні результати по приєднанню до ПДЧ повинні ще раз переконати українську владу в тому, що українці потребують системної та об’єктивної інформації про Південний Атлантичний Альянс та розвіяти махрові міфи викопані ще з Радянського Союзу.

До грудня цього року, коли питання ПДЧ для Києва розглядатиметься міністрами закордонних справ країн-членів НАТО, Україна повинна зробити стільки в інформаційному плані, скільки не зробила протягом всієї української незалежності

Вчора  відкривали в Одесі виставку «Українська Повстанська Армія: історія нескорених». Не можу не подякувати Партії Регіонів за надання інформаційної підтримки у проведенні заходу. 

Кілька десятків студентів одеських вузів за гроші Партії Регіонів привертали увагу ЗМІ та пересічних одеситів до відкриття виставки. Зрештою саме завдяки цій шановній політико-фінансовій групі вони змогли дізнатись про проведення заходу та отримали можливість замислитись над історією України. 

Блакитні регіональні стяги під натиском теплого весніного вітру гордовито майоріли, сповіщаючи всю громаду - УПА в Одесі!

Безумовно, яскравою подією, виставка ніколи б не стала без унікальних "бабушек-проклинальщиц", яких люб'язно надала для обслуговування історичної виставки одеська організація Партії Регіонів. Досвідчені пенсіонерки створювали надзвичайний звуковий ефект. Використовуючи понятійний апарат адаптований для рядового виборця Регіонів, вони рекламували героїчну боротьбу Української Повстанської Армії з московськими окупантами.